—он¤чного весн¤ного дн¤ ти пр¤муЇш вулицею. ѕов≥ваЇ легкий в≥терець, напоЇний пахощами кв≥т≥в. “и повертаЇш голову ≥ раптом... зупин¤Їшс¤, немов уражений блискавкою: так, це йде ¬она, тво¤ дол¤, тво¤ обраниц¤ на все житт¤.

Ћюбов - стародавн¤ загадка природи, дол¤ поет≥в ≥ художник≥в, заборонена зона дл¤ рац≥онал≥ст≥в та прагматик≥в. јле д≥йсн≥сть завжди значно фантастичн≥ша в≥д будь-¤коњ фантастики, ≥ формулу коханн¤ сьогодн≥ досл≥джують б≥ологи та ф≥зики. Ќин≥ можна твердо сказати, що ≥ ц¤ загадка природи частково розгадана. ј почалос¤ все з того, що у 80 роках 20 стор≥чч¤ б≥ологи ƒ.ћорган ≥ Ѕ.ƒжефек в≥дкрили ще один орган почутт≥в людини (тепер њх уже в≥домо 8, а не 5, ¤к гадаЇ б≥льш≥сть). ” подальшому ви¤вилос¤, що саме його 300 рок≥в тому вперше спостер≥гав н≥мецький досл≥дник √.якобсон, але його роботи пот≥м були забут≥. ÷ей орган (орган якобсона або вомероназальний орган) довжиною всього в сантиметр ≥ товщиною в с≥рник знаходитьс¤ у нос≥ людини, але до нюху не маЇ н≥¤кого в≥дношенн¤. ¬≥н реЇструЇ особлив≥ б≥олог≥чно-активн≥ речовини - феромони. ¬они активно керують багатьма людськими емоц≥¤ми, визначають сексуальну приваблив≥сть ≥ виб≥р партнера. ’оча здеб≥льшого феромони присутн≥ у пов≥тр≥ в дуже мал≥й к≥лькост≥ - саме вони вир≥шують, хто при¤зний вам, а хто н≥. ќц≥ незрим≥ "свати" ≥ ховаютьс¤ за коханн¤м з першого погл¤ду, ¤ке, науково говор¤чи, сл≥д було б назвати "коханн¤м з першого нюху".

«а весн¤н≥ настроњ, про ¤к≥ йдетьс¤ у багатьох в≥домих присл≥в'¤х, також в≥дпов≥дають загадков≥ речовини Ц мед≥атори - переносники ≥нформац≥њ. ѓх час приходить, коли зима минаЇ, пальта ≥ шапки ховаютьс¤ у шафи ≥ нежить б≥льше не турбуЇ н≥с.

Ѕез ¬ћЌќ - так вигл¤даЇ загальноприйн¤те скороченн¤ назви " вомероназальний орган", вимовл¤ючи ¤кий легко зламати ¤зик - н≥чого не в≥дбуваЇтьс¤ у всьому тваринному св≥т≥. —вин≥, коропи, голуб≥ краби та мурахи вид≥л¤ють феромони, аби означити меж≥ району свого проживанн¤, дл¤ попередженн¤ ворог≥в, в ¤кост≥ х≥м≥чного "засобу розп≥знаванн¤" любовного заклику та дл¤ багатьох ≥нших ц≥лей.

¬ той час, ¤к чимало лаборатор≥й займаЇтьс¤ феромонами тварин, про людськ≥ мед≥атори ≥ дос≥ в≥домо небагато. ўе не зовс≥м зрозум≥ло де ≥ ¤к вони виробл¤ютьс¤. ¬т≥м, багато що говорить про те, що в≥дбуваЇтьс¤ це у шк≥р≥ - найб≥льшому ≥ найкомплексн≥шому орган≥ людського орган≥зму. Ќайважлив≥ш≥ фабрики феромон≥в Ц носо-губн≥ складки обличч¤, область живота, д≥тородн≥ органи та пахви. ѓх потов≥ залози створюють ц≥лу гаму заманливих речовин, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ разом з потом ≥ випаровуютьс¤ шк≥рою. ¬становлено, що пахов≥ залози д≥ють лише тод≥, коли людина здатна до розмноженн¤. Ќевипадково, мабуть, тому ж≥нки в середньому нижч≥ в≥д чолов≥к≥в: адже т≥льки в цьому випадку голова, а в≥дтак ≥ н≥с ж≥нки, знаходитьс¤ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д чолов≥чих пахв.

—л≥д звернути увагу, що феромони - б≥лков≥ речовини з великою вагою, а тому область њх розповсюдженн¤ складаЇ всього дек≥лька сантиметр≥в. ў≥льний од¤г, пудра, косметика, ≥нш≥ запахи блокують њх д≥ю.

«а п'¤ть останн≥х рок≥в в≥дкрито близько двох дес¤тк≥в людських феромон≥в. —еред них речовини, що збуджують статевий пот¤г, та речовини, ¤к≥ викликають антипат≥ю людей один до одного. якщо хтось не переносить когось ≥ "на нюх", то винн≥ у цьому в≥дпов≥дн≥ феромони ≥ природн≥ захисн≥ механ≥зми людини. Ќ≥мецьк≥ та американськ≥ вчен≥ довели, що феромони м≥ст¤ть ≥нформац≥ю про генетичний наб≥р особи, ≥ кожний ≥нстинктивно обираЇ партнера, чињ гени не схож≥ на його власн≥. “им самим природа намагаЇтьс¤ не лише завадити кровозм≥шенню, але й виключити по¤ву нащадк≥в, у ≥мунн≥й систем≥ ¤ких були б небезпечн≥ проблеми.

јмериканськ≥ вчен≥ провели дуже нагл¤дний експеримент з впливу феромон≥в на п≥дсв≥домий виб≥р людиною свого партнера. ” двадц¤ти чолов≥к≥в вони з≥брали крапельки секрету, що вид≥л¤Їтьс¤ шк≥рою ≥ нанесли њх на поверхню 20 ст≥льц≥в. —т≥льц≥ пот≥м розставили у великому зал≥ пом≥ж безл≥ч≥ ≥нших ст≥льц≥в ≥ кр≥сел. ” цей зал запросили 20 ж≥нок у в≥ц≥ в≥д 16 до 60 рок≥в, що н≥чого не п≥дозрювали про експеримент, ≥ запропонували њм зайн¤ти т≥ м≥сц¤, ¤к≥ њм подобаютьс¤. Ў≥стнадц¤ть ж≥нок одразу ж упевнено п≥д≥йшли до вибраних ст≥льц≥в (насправд≥ вони швидко в≥дчули феромони тих чолов≥к≥в, ¤к≥ могли б стати њх партнерами завд¤ки сум≥сност≥ на р≥вн≥ вомероназальних орган≥в). ƒв≥ ≥нш≥ ж≥нки, ¤к≥ волод≥ли не таким чутливим сприйн¤тт¤м, вибрали пом≥чен≥ ст≥льц≥ п≥зн≥ше. ≤ лише дв≥ останн≥ дуже довго ходили по залу, с≥даючи ≥ встаючи з м≥сц¤, поки нарешт≥ не знайшли ст≥льц≥ пом≥чен≥ феромонами. ≈ксперимент провели ще раз, ≥ вс≥ д≥њ ж≥нок з великою точн≥стю повторилис¤. ” подальшому ви¤вилос¤, що в орган≥зм≥ двох учасниць, ¤к≥ пост≥йно зап≥знювалис¤, через р≥зн≥ хвороби були порушен≥ б≥ох≥м≥чн≥ процеси, що знизило у них сприйн¤тлив≥сть вомероназальних рецептор≥в.

ƒосл≥дженн¤ продовжили на чолов≥ках, що також шукали Усвоњ ст≥льц≥Ф за ж≥ночими феромонами.  артина була аналог≥чною т≥й, ¤ка ви¤вилас¤ у попередн≥й частин≥ експерименту Ц н≥ким не видим≥ ≥ не пом≥тн≥ феромони вмить формували ст≥йк≥ симпат≥њ ≥ антипат≥њ м≥ж ж≥нками ≥ чолов≥ками.

¬т≥м, далеко не вс≥ з в≥дкритих сьогодн≥ феромон≥в визначають статевий пот¤г. ќдн≥ активн≥ речовини мають в≥дношенн¤ до виникненн¤ небезпеки, ≥нш≥, навпаки, заспокоюють, трет≥ знижують артер≥альний тиск, зменшують частоту серцевих скорочень ≥ таке ≥н. ™ нав≥ть феромони, що вид≥л¤ютьс¤ ж≥нкою п≥д час годуванн¤ грудьми, завд¤ки чому немовл¤ вмить знаходить њњ сосок...

‘еромони чимало здивували вчених. Ѕагато досл≥дник≥в вважають, що за допомогою цих речовин будуть в≥дкрит≥ нов≥ методи впливу на людину та л≥куванн¤ р≥зних хвороб. Ќаприклад, штучн≥ феромони можуть використовуватис¤ дл¤ зменшенн¤ апетиту, у ¤кост≥ протизапл≥днюючих засоб≥в, дл¤ зв≥льненн¤ в≥д почутт¤ страху, дл¤ л≥куванн¤ раку статевих орган≥в та ≥н. ¬пливати на людину стимулюючими речовинами через н≥с можна в психотерап≥њ при корекц≥њ порушених с≥мейних ≥ особових в≥дносин; таким же чином можна застосовувати феромони в осв≥тн≥й сфер≥ дл¤ пол≥пшенн¤ розумових зд≥бностей ≥ мисленн¤, ≥, звичайно ж, перспективним Ї њх використовуванн¤ у медицин≥. ѕри цьому пац≥Їнта не Унап≥чкуютьФ л≥ками, а лише дають нюхати йому в≥дпов≥дн≥ препарати.

÷≥кавий приклад у зв'¤зку з цим можна навести з приводу л≥куванн¤ хвороби ѕарк≥нсона, в≥д ¤коњ страждають багато людей стар≥ших 50 рок≥в, у тому числ≥ ѕапа –имський ≤оанн ѕавло II, ћохаммед јл≥ та ≥н. Ќ≥мецький ф≥з≥олог ≥ б≥оф≥зик Ќ. √ольдштейн запропонував посилати через вомероназальний орган в уражен≥ хворобою м≥крод≥л¤нки мозку (при парк≥нсон≥зм≥ виникаЇ д≥сфункц≥¤ одного з п≥дк≥ркових вузл≥в) ц≥лющ≥ сигнали-≥мпульси. « ц≥Їю метою в≥н використовував звичайний перекис водню, ¤кий, миттЇво руйнуючись, посилаЇ в п≥дк≥рков≥ зони мозку нешк≥дливий ≥мпульс, що стимулюЇ його д≥л¤нки. Ќа ц≥й ≥дењ створен≥ препарати дл¤ л≥куванн¤ р≥зних захворювань. «окрема, ученими ≤нституту нейрох≥рург≥њ ≥мен≥ Ќ. Ѕурденко зареЇстрований недорогий ≥ абсолютно безпечний препарат ѕаркон, кл≥н≥чн≥ випробуванн¤ ¤кого показали дуже хороший ефект ¤к при хвороб≥ ѕарк≥нсона, так ≥ при р¤д≥ ≥нших псих≥чних захворювань.

Ќов≥ в≥дкритт¤ вже використовуютьс¤ ≥ в косметиц≥. —творен≥ перш≥ парфуми з людськими феромонами, ¤к≥ викликають легку ейфор≥ю, чим дають змогу без нервозност≥ ≥ стрес≥в фл≥ртувати з представниками ≥ншоњ стат≥. ћожливо, не за горами той час, коли будуть створен≥ духи, що змушуватимуть закохуватис¤ нав≥ть у стовпи електромереж≥. јле це - в майбутньому. ј тепер, дорог≥ ж≥нки, ¤кщо ви хочете бути коханими у Ќовор≥чний веч≥р, згадайте висновки вчених. Ѕ≥льше в≥дкритих суконь, геть косметику, ¤ка зм≥нюЇ ваш природн≥й запах. ≤ тод≥ вам гарантована любов з першого погл¤ду, а також - здоров≥ д≥ти, ¤кщо випаде така нагода.